Пробіотики для дітей: допомога для кишечника немовлят

Організм немовляти в момент народження є абсолютно стерильним. Але вже після перших секунд життя слизові оболонки та шкіра дитини піддаються атакам мікроорганізмів. Останні через пори на поверхні шкіри дитини, дихальні шляхи та пупкову ранку потрапляють усередину організму.

Необхідна дія місцевого та загального імунітету новонароджених, які мають спрацювати таким чином, щоб корисні бактерії, необхідні для немовлят (пробіотики) потрапили до організму у кількості 98-99%, а умовно-патогенні - у кількості 1-2%.

На жаль, така ідеальна картинка трапляється не завжди. Помічником для покращення кількісного та якісного співвідношення «добрих» і «поганих» бактерій дитини виступає годування молоком матері. У 100 г грудного молока знаходиться до 2 г пробіотиків. Якщо ж вигодовування немовляти відбувається сумішами, тоді педіатр повинен підібрати таку суміш, що у своєму складі матиме корисні бактерії, або призначити прийом додаткових препаратів.

Корисні дії живих бактерій полягають в тому, що вони:

Стимулюють активність імунної системи та продукують антитіла до деяких вірусів

Зменшують рівень холестерину в крові

Беруть участь у виробленні вітамінів групи В, К, жирних кислот та ферментів

Руйнують токсини, патогенну мікрофлору та продукти її життєдіяльності

Стимулюють правильну роботу шлунково-кишкового тракту (ШКТ), зміцнюють місцевий імунітет

Відновлюють нормальну мікрофлору кишечника після закінчення курсу прийому антибіотиків, якщо вони спровокували у дитини пронос

Коли дитині потрібні корисні бактерії?

Найвідоміші для звичайної людини «позитивні» для організму бактерії – біфідо- та лактобактерії. Вони необхідні при проблемах з травленням. Зазвичай для дітей ці пробіотики надходять з молоком матері або з їжею. Якщо ж дитина деякий час проходила лікування антибіотиками, внаслідок чого імунітет став слабким, або ж має психологічне, емоційне чи фізичне перенапруження, то їй потрібна додаткова кількість пробіотиків. Поганий сон та апетит, нервове напруження, метеоризм, постійні відрижки – передумови для того, щоб додати в раціон малюка живі бактерії, які покращать мікрофлору кишківника.

Ще одним станом дитини, що потребує штучного заселення до кишкового тракту корисних бактерій, є порушення моторики ШКТ. Якщо у малюка спостерігаються такі симптоми, як метеоризм, здуття живота, пронос, то скоріше за все вони вказують на існування проблем з моторикою. Причинами виникнення синдрому роздратованого кишківника є недостатня фізична активність, недостатня кількість ферментів в організмі, стреси, порушення нормального балансу мікрофлори.

Запалювальні процеси, виразка шлунку – це результати збоїв у роботі імунної системи. Вони теж потребують лікування пробіотиками.

Виявити захворювання запалювального характеру можна за наступними симптомами:

Коліки та біль у животі;

Підвищення температури;

Діарея, що супроводжується наявністю крові та слизу;

Зменшення ваги тіла;

Нудота;

Блювання;

Анемія.

Порушення мікрофлори кишківника у дитини – дисбактеріоз – можна вилікувати за допомогою корисних бактерій. Це захворювання майже у 99% випадків виникає через вживання антибіотиків чи через інфікування патогенними мікроорганізмами. У такому разі пробіотики сприяють зупинці процесу розмноження «поганих» бактерій, вірусів, грибків, тобто запобігають розвитку алергії, атопічного дерматиту, діатезу, кропив’янки.

Бактерії: загроза чи запорука здоров’ю?

Коли батьки стикаються з такими проблемами у дитини, як закреп, коліки, біль у животі, тоді раціональним вирішенням таких ситуацій вони вважають створення абсолютної стерильності. Мами починають кип’ятити все, до чого торкається немовля, та мріють винайти універсальний дезінфікатор.

Проте надмірна чистота є дуже сильним ударом по імунітету дитини. Організм малюка припиняє продукувати антитіла у відповідь на інфекційні збудники, що проникли всередину, уповільнюється формування адекватної для віку дитини мікрофлори. Не відбувається так званий процес природної вакцинації, тому навіть найпростіший вірус провокує розвиток серйозного захворювання.

Дитину не треба «ізолювати». Потрібно дати малюку можливість контактувати з іншими дітьми, грати спільними іграшками, не захоплюватися дезінфекцією дитячої кімнати. Кращим рішенням для підтримання імунітету будуть такі заходи, як організація правильного режиму дня та додавання до раціону немовляти необхідної кількості корисної їжі.

Батькам не рекомендовано зміцнювати імунітет малюка шляхом використання медикаментів чи народних методів без консультації та згоди на це педіатра. Тому навіть корисні та на перший погляд безпечні лактобактерії можуть причинити шкоду дитині, якщо вона має індивідуальну непереносимість лактози чи інших компонентів пробіотиків. Перед тим, як вносити зміни до раціону малюка, необхідно обов’язково отримати консультацію лікаря.

5 основних способів профілактики захворювань кишечника у дитини:

Дотримуватись правил гігієни малюком та людьми, що за ним доглядають;

Ретельно запаковувати продукти, стежити за терміном придатності, пам’ятати про термічну обробку молока, яєць, риби, м’яса;

Підтримувати будинок у чистоті;

Відучити малюка від звички смоктати пальці та гризти нігті;

Відмовитися від придбання продуктів харчування у невідомих людей на вулиці.

Якщо ж вберегти дитину не вдалося і виник такий симптом, як діарея, потрібно відразу звернутися до лікаря. Необхідно обмежити спілкування малюка з іншими дітьми та зробити його раціон максимально простим. Після огляду дитини педіатром та проведення необхідних аналізів батьки повинні виконувати призначений курс лікування, тому що самолікування може призвести до серйозних проблем зі здоров’ям малечі.